Сторінка:Іван Франко. Манїпулянтка й иньші оповідання. 1906.djvu/199

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 191 —
Юлїян.

Куди?

Каміля.

Проведеш мене отак до костела. Я помолю ся, а ти постоїш, підождеш на мене і проведеш мене знов потім назад до дому. Сеж недалечко.

Юлїян.

До костела? Найлюднїйшою площею? В недїлю? Ну, се ти пусте видумала!

Каміля.

Не хочеш?

Юлїян.

Не хочу і не можу.

Каміля.

Алеж се недалечко! Нїхто мене не пізнає.

Юлїян.

Але мене пізнають. Почнуть питати: що се за дама?

Каміля.

І що з того? Хиба тобі велика річ сказати: наречена, або сестра мого приятеля, або хто? Хиба тобі першина брехати?

Юлїян.

Не хочу.