Сторінка:Іван Франко. Манїпулянтка й иньші оповідання. 1906.djvu/202

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 194 —

І не треба. По що? Але я? Що зо мною? Дзвони грають… До церкви кличуть… Не до церкви, а до мами… До мами! До мами! Мамочко! Біжу до тебе! Любий мій! Зажди!… Пішов! Е, нї, я тебе догоню, я буду швидше! (Скаче на вікно, відчиняє його і кидаєть ся в низ. За сценою чути короткий, різкий крик, потім глухий стук).

Заслона спадає.

Львів, д. 4–5. липня 1904 р.