А відки взято сю основу і кого і де „наслідувано“, се лишаю цікавости тих критиків сего і будущого віку, котрі не будуть мати і вміти що кращого робити, як віднаходити „жерела“ , з яких котрий поет черпав своє вітхненє. Гай, гай! Ті жерела сотки, тисячі літ отворені і доступні кождому і здоровому оку й шукати йіх не далеко.
А тобі, любий брате, чи люба сестро, що читатимеш оті рядки „не мудрствуя лукаво“, бажаю того душевного супокою, того мягкого, ніжного, щирого настрою, який знаходив я складаючи серед болю і тяжкоі гризоти оті прості, часто скорбні, іноді може сухо-навчаючі та моралізаторські вірші. Коли з них упаде в твою душу хоч крапля доброти, лагідности, толеранціі не тілько для відмінних поглядів і вірувань, але навіть для людських блудів і похибок і прогріхів, то не даремна буде моя праця.
