Сторінка:Іван Франко. Орфей (1915).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


«Зараз скажіть, хто такі ви й яка привела вас потреба?
Відки й яких ради діл ви зайшли в Китаїдськую землю?
Чи, згордувавши мою власть, не мали ви жадного страху,
Ані народу того, що під скіпетром хилиться нашим,
Колхів не страшно вам, що навіть Арес їх не переможе,
А в галасі бойовім вони вміють гаразд воювати?»

Так він сказав. Наші всі заховали поважне мовчання,
Лиш Айзоненку як стій у грудях розбудила відвагу
Гера, найстарша з богинь, і так само він зично відмовив:
«Не як розбійники ми прибули, ні на іншу якуюсь
Землю напали коли, лиш пошукуєм кривди лихої,
Несправедливих людських, в яких ще любуються многі,—
Много терпіли в житті, а все те для людської користі,
Але на мене сей труд наложив любий син Посейдона,
Пелей, мій стрик, аби ми в білокам'яний Йолк не вертали,
Поки не зможемо взять золоте теє руно, [що в вас єсть].
І не безріднії теж ті мої наймилішії друзі,
Часть бо блаженних богів, часть героїв потомки [славетні]
І не без досвіду теж у воєнних ділах та двобоях.
Правда, воліли би ми бути в тебе [приязними] гістьми,
[Ніж ворогами, та се вже ти сам обмірковуй], що ліпше».

Се він сказав, але гнів у Аета враз вибух, мов буря,
Грізно очима його він окинув, [і так було видно],
Що у героїв страшний план і хитрощі підозрівав він.
І до мінійців, гуртом обертаючись, ось що промовив:
«Як ви війною прийшли проти колхів, Аресові рівних,
І в тій надії, що ви мужів знищите силою, знайте,
Що безперечно собі ви здобудете тут надгороду,—
Руно забравши, вертать [преспокійно] у рідную землю.
Але ж вас мало; коли переможе вас наша фаланга,
То тоді й ваш корабель знищити [повелю я безслідно].
А як послухать мене волите, що для вас буде ліпше,
Виберіть зараз собі, хто найліпший у вас або чільний,
Щоб, доконавши трудів, які я йому завдати (маю),
Руно здобув золоте, що тоді буде честь вам і плата».
Мовивши се, обернув кіньми, ті ж до палати погнали
Шпарко від них, а в мінійців усіх затривожились душі;
Раді б були, щоб тепер був між ними Геракл, бо з них жаден
Не бізував спромогти колхів рід та Аресову силу.

65