боєвого коня, закушують вудила і йдуть назустріч небезпецї.
Зразу він біг утертою адвокатською дорогою. Подав карне донесеннє проти повітового лїкаря за недбале щепленнє дїтей, а в справі Шнадельського пішов насамперед розмовити ся з прокуратором.
— Подайте донесеннє, — сказав прокуратор, коли Євген оповів йому про шахрайства сього пана. Євген послухав його ради й був би, може, вспокоїв ся, якби його донесення не були мали зовсїм несподїваний для нього, хоч досить природний серед наших відносин, наслїдок. Донесеннє проти лїкаря звернено йому з тим, що влада, розслїдивши поданий ним факт, дисциплїнарним способом полагодила справу, але для карного переслїдування не найшла нїякої підстави. А донесеннє проти Шнадельського повело за собою справжнїй скандал: прокураторія заняла ся справою, вступне слїдство поручено перевести Страхоцькому, а сей, ідучи за прокураторськими вказівками, почав від того, що під ескортою жандармів велїв спроваджувати до Гумниськ одного за другим із тих селян, які були пойменовані в донесенню; жандарми для більшого ефекту заковували селян, самих найбагатших і найповажнїйших господарів, у кайдани і гнали їх до суду як злочинцїв, Страхоцький індаґував[1] їх своїм способом і в пересланих вищому судові протоколах їх переслухів стояло чорне на білім, у всїх згідно, що вони нї про що не знають, нїяких грошей Шнадельському не давали, нї про яку бранку
- ↑ Випитувати так, щоб виходили тільки такі відповіди, яких треба тому, що питає
