Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 1. Оповідання (1956).djvu/185

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

як „Гром. Друг“, ми оба з Павликом були зовсім неприготовані, не мали ані достаточної підготовки теоретично-наукової, ані практичного знання свого краю й людей. Старші народовці й попи нас цуралися, при нас стояла тільки горстка молоді, тим часом, коли нам самим треба було ще багато вчитися. Я впрочім не покинув університету й користав головно з викладів д-ра Охоровича, котрий читав філософію, психологію, антропологію й праісторію. Пару курсів я працював у нього в семінарі, слухав також курс економії у проф. Білінського, бував на викладах римського права проф. Зьрудловського, німецької літератури проф. Зауера, не покидаючи й викладів проф. Огоновського. По упадку Гром. Друга, коли М. Павлик був змушений виїхати за границю, я почав разом з купкою молоді видавати „Дрібну бібліотеку“ і задумав було видавати часопис „Нова Основа“, та це не вдалось. Ще 1878 р. поклик з Відня до співробітництва в виданню „Слав'янського Альманаха“ заставив мене засісти до писання новел з життя народнього; деякі з написаних тоді новел були друковані пізніше („Мавка“ „Муляр“), одна надрукована в другім томі Альманаха Слав. (сконфіскованім) так і пропала, але тоді таки я задумав у цілім циклі новел списати по змозі всі боки життя простого люду й інтелігенції: відносини економічні, освітні, правні, політичні і т. ін. В р. 1879 я через посередництво д. Лімановського дістав доступ до польського журналу „Tydzień polski“ і помістив тут невеличку статтю про Ем. Золя, а також три ескізи п. з. Rutency, де в сатиричний спосіб спортретував кілька фігур окружаючої мене інтелігенції української. Кілька дальших ескізів з тої серії осталось недрукованих у портфелі редакції „Tygodnia“, як також обширний розбір книжки д. Ау „Socializm jako objaw choroby społecznej“. Рівночасно кінчив я деякі давніше позачинені роботи, особливо переклад поеми Гейне „Deutschland“, „Фауста“ Ґете, „Каїна“ Байрона, розпочав перекладати Шеллі Gueen Mab. З початком (мабуть в марті) 1880 року я виїхав у пов. коломийський до К. Геника до Березова, щоб там пробути якийсь час, по дорозі був арештований в Яблонові й потім ураз із К. Геником, Ковцуняком і ще кількома іншими пришпилений до процесу, що вівся в Коломиї проти сестер Павликівен і селян Фокшеїв. Нас тримали три місяці й пустили, а мене спеціяльно, яко неналежачого до цього повіту, велено було відставити під ескортою поліції на місце уродження. Цей транспорт по поліцейським арештам в Коломиї, Станіславові,