Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 1. Оповідання (1956).djvu/472

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

молодий. І хоч усі пригоди були тільки сном, але любов до праці, котру з нього виніс, лишилася в нього на ввесь вік.

І він кинувся зараз, нарубав дров, звязав здорову в'язанку і завдавши її собі з пенька на плечі, згорблений удвоє, але вдоволений сам із себе, потюпав до села.

Львів, 1890–91.