видобування і багатство його підземних скарбів і про всі практики при очищуванню і фальшуванню церезини. Аж перегодя дізнався він, що у віденських „капіталістичних кружках“ зародилася і дозріла думка зав'язати велику „Спілку визискування земного воску“. Зразу його не тішила та думка. Він боявся, щоби „Спілка визискування“ не стала на заваді його інтересам, не війшла з ним в супір і не підорвала його багатства. Але, передумавши, він аж засміявся зі свого страху. Віденські капіталісти, а „Спілка“ в Бориславі! Це смішна нескладиця. Хто буде в Бориславі вести діла „Спілки“? Коли якийнебудь віденський, загалом европейський чоловік, а не галицький капіталіст, — то загибіль „Спілки“ неминуча, і то загибіль в дуже короткім часі. Не так був зложений і не так шитий Борислав в тім часі, щоб европейський підприємець з напівпрямим поступуванням, з напіввідповідними поняттями про фабрикацію, без вічних брудних крутарств та шахрайств, без фальшування, без ошуки на робітниках, надзорцях і всіх, кого тільки можна було ошукати, — щоб, кажу, такий чоловік міг удержатися в Бориславі. Правда, і європейські фабриканти-підприємці не дуже сторонять від усіх тих гарних прикмет, не дуже чистими руками фабрикують, але все таки до такої степені брудноти та безстидного, грабіжницького (вже не легального, як на Заході) визискування не доходять. При тім же в Европі привикли більше до порядку, до систематичности, до докладної бухгалтерії, а в Бориславі тоді ті привички були ще слабі, і далеко не загальні. Більша частина підприємців вела свої діла якось по-злодійськи, без
