Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 11. Повісті (1960).djvu/128

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— І чого вони від тебе хотіли? — мовив Начко, з силою викидаючи із себе слова.

— Щораз більше дивуєш мене, Начку, — говорив Владко, знизуючи плечима. — Не можу зрозуміти, про що тобі ходить. Чи, може, думаєш, що ці дами хотіли звести мене з шляху моральності? — сказав він, усміхаючись іронічно. — Заспокойся і не побоюйся за це! Приходили до мене радитися в одній правничій справі, в справі спадковій.

— Що це за справа? — питав дальше Начко, стараючись знайти якийсь пункт, за який міг би він ухопитися думкою.

— Е, це досить заплутана справа, — відповів Владко. — Справа цієї панни сестріниці з спільником її батька в Дрогобичі за виграний жеребок. Здається, що це може дійти до заведення процесу карного й цивільного заразом.

— Ну, і що ж, ти прийняв цю справу на себе?

— Е, який же ти швидкий! — гукнув усміхаючись Владко. — Тут іще не знати, чи справа взагалі буде розпочата, а ти вже питаєшся, чи я прийняв її. Знаю її лише з бабських оповідань, а ти знаєш, що це зовсім ще не документи. Хто знає, може, все буде навпаки. Я казав їм, щоб удалися з цим до мого меценаса, щоб йому віднесли документи, то, може, що з цього буде. А втім, знаєш, що такі справи не належать до мого фаху.

Начко з якимось незвичайним, гарячковим запалом стискав руку брата.

— Так, Владку, — гукнув він живо, — це справа не твоя! Не бери її на себе, відправ цих пань! Пощо тобі вдаватися в їх прокляті відносини! Перед нами інший шлях. Будь здоров!

І, ще раз гаряче стиснувши йому руку, Начко знову вихром вилетів з кабінету. Але, на жаль, цей запал, ця гарячка й це схвилювання Начка дали Владкові багато для думання і навіть укололи його незвичайно прикро в саму глибину сумління, бо ж у тій хвилині він, сам не знаючи ясно чому, перший раз в житті збрехав перед братом. Візит пані Дреліхової в товаристві Регіни наповнив його такою радістю, так приголомшив його, що, вислухавши оповідання про справу з жеребком і майже зовсім не зрозумівши, про що ходить, він з незвичайною готовістю й очевидною втіхою взявся до ведення тієї справи, — розуміється, під фірмою свого адвоката, — сховав документи для пізнішого докладного розгляду і про-