Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 11. Повісті (1960).djvu/187

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ернест. — Це така вдячність за мої послуги, за моє добре серце? Гаразд! Отже, я ані хвилини довше не хочу тут бути! Дякую панові редакторові за службу!

— Не плети, Ернесте, дурниць! — сказав Начко. — Ти, певно, зранку без мене випив більше, ніж була потреба, і тепер тобі в голові перевертається.

— Чи так думаєте, пане редакторе? — гукнув Ернест, підходячи до нього ближче. — Помиляєшся, брате! Я нічого не пив, але, правду тобі скажу, обридло мені це дурне життя з тобою і та комедія, яку з тобою граю. Бувай здоров і майся добре!

Начко видивився на Ернеста здивованими очима.

— Яку ж ти комедію граєш зо мною? — запитав він.

— Е, багато про це говорити б, а мало слухати, — відповів Ернест. — Лиш одно можу тобі сказати, що ти дурень, подвійний дурень, бо ти дав себе такому дурневі, як я, в поле випровадити. Бувай здоров! А цей лист доповість тобі решту!

Мовлячи це, він уклонився Начкові і поклав перед ним розпечатаний лист; на його конверті стояв адрес Начка, написаний Владковою рукою.

— Одно тобі ще скажу, братчику, — сказав Ернест, затримуючись у дверях. — Твій лист до Регіни, той, в якім ти обіцяв гроші, перейняла тітка. Регіна не бачила його і з твоєю дурною зміною напрямку не має нічого спільного. Це моє й тітки діло за те, що ти велів викинути мене за двері. Стільки я мав сказати тобі, щоб спростувати факти. Прощайте, пане редакторе!

І Ернест, насвистуючи веселу арію якоїсь шинкової пісеньки та вклавши руки до кишень, вийшов із редакції «Gońc-а». А Начко довго стояв на місці, мов остовпілий, не вміючи здати собі справи з того, що сталося, ані вияснити собі всієї далекосяглості останніх слів Ернеста. Нарешті він сплюнув і сказав:

— П'яна бестія і більше нічого!

Та в цій хвилині впав йому в очі лист Владка. Глянув на дату, — лист був писаний з Лютовиськ перед двома ще тижнями. Очевидно, лист принесено до помешкання під час його відсутності, а Ернест відкрив його, перечитав і затримав у себе. Але нащо він затримував? І чому саме тепер пригадав його собі і віддав Начкові? І який має зв'язок цей лист з комедією, яку нібито грав із ним Ернест? Усі ці питання зароїлися