Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 11. Повісті (1960).djvu/72

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Я темний і неписьменний дід, то й не можу вказати вам шляху, ані способів. Самі в свій час краще побачите. Але одного стережіться! Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! А якщо зла доля зіпхне вас на такі становища, то в такім разі геть від мого скарбу! В такім разі нехай він буде проклятий на вічні часи і нехай кожний, що доторкнеться його, буде також проклятий! Обіцяєте це мені?

— Обіцяємо.

— Лиш одно скажу вам і думаю, що це буде найважніше, — сказав дід по досить довгій болізній мовчанці. — Ви чули від мене, як панщина вигнала мене з родинного гнізда і з порядного господаря зробила жебраком, арештантом. Правда, панщина скасована, але таких, як я, викинених нею зо своєї колії, лишились тисячі. Бував я по різних околицях краю, бачив їх. А ще більше лишилось таких людей і цілих громад, що їм уже після скасування панщини пани повідбирали ліси й пасовища. За десять літ мого пробування в криміналі бачив я сотки людей, арештованих і суджених за бунти з цієї причини. Бунтуються люди в кожнім селі, тратять гроші, посилають депутації до намісника й до цісаря, але що це їм поможе? Пани думають собі: пропала сокира, то добре задержати бодай топорище, а пани завсігди швидше доступляться до намісника й до цісаря, ніж бідний селянин. Немає кому впімнутися за бідним селянином, і тратять наші громади свої права, свої грунти, свої ліси і тратитимуть до останку, якщо ніхто не подасть їм помічної руки. Отже, я подумав собі: а що, якби так ви вивчились на добрих адвокатів, то при помочі тих грошей, що я їх здобув, могли б ви стати сильними, могли б ви всюди знайти доступ і вагу, а тоді ви могли б успішно й сильно боронити таких кривджених. Хочете це зробити? Коли б я мав певність, що ці мої криваві гроші підуть на поміч бідним, на оборону тих, з яких їх награблено, то я вмер би спокійно в переконанні, що Пан Біг відпустить мені велику частину моїх гріхів. Обіцяєте мені, що зробите, що буде у вашій силі, для цієї цілі?

— Обіцяємо! — гукнули хлопці в один голос і залилися сльозами, приставляючи обличчя до могутніх, але вихуділих, мов скіпи, рук старого розбійника.

— Нехай же милосердний Бог допоможе вам у цьому! —