Свою сердитість переміг аскет,
Та думки він про помсту не покинув,
І вид приймаючи святий та божий,
У серці своїм міркував: „Чекай!
На обов'язках своїх їздиш ти,
На обов'язках я тебе спіймаю!“
Вісвамітра.
Де правду ти сказав, могучий царю,
Та доповідж до решти вже: кому
Давати дари? Захищать кого?
Оборонять кого мечем і луком?
Гарісчандра.
Давати дари поперед усіх
Брахманцям мудрим і святим аскетам
А також всім убогим і потрібним;
Давати захист сиротам і вдовам
І всім покривдженим; меча і лука
Вживать на кривдників і розбишак.
Вісвамітра.
Так оце я стою перед тобою,
Брахманець і аскет, і ти вважай
Сповнить на мні свій перший обов'язок.
Я ж сирота покривджена тобою,
