Вісвамітра.
Жадаю.
Гарісчандра.
Буде так.
Усе тобі прирік я, весь я твій.
То й право це тобі я передам.
Вісвамітра.
Жадаю, щоб ти зараз це вчинив.
Отам твій кінь осідланий стоїть,
А ось на тобі царський плащ злотистий.
Цей плащ віддай мені і на коня
Всади мене, а сам за поводи
Коня візьми й веди мене у город,
І по дорозі викрикай: „Гей, люди!
Я, Гарісчандра, досі ваш володар,
По Божій волі нині уступаю
І власть свою цьому передаю.
Це Вісвамітра, це святий угодник,
Що вам віднині буде царювати!“
Отак кричи, а в Індровій божниці
Передаси мені свою корону.
Коли цього не схочеш учинити,
То видко буде, що лиш на устах
Все маєш обов'язок, а не в серці.
Та знай, що всемогущий мій проклін
В такому разі не мине тебе.
Гарісчандра.
Святий аскете! Не допустить того
Високий Індра і пресвітлий Аґні,
