І знову він промовив до дівчини:
„Та годі вже!
Ходім сповнить моє бажання…
Та ж все, чого хотіла ти від мене,
Все я сповнив тобі.“
Вона відмовила: „Йди в цей покій!“
Подався Сатні до покою й ліг
На ліжку з слонової кости і гебану,
А жар любови горів ще дужче в нім.
Ось надійшла і Табубу й лягла
Обік нього на краю ліжка.
І Сатні руки простяга в знетямі,
Обняв чудове те дівоче тіло,
Притис до себе і сповнив нарешті
Своє гарячеє бажання.
