Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/345

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


„Друга річ, щоб був він темний,
Знав, що думать — смішно й підло,
Що він раб, хробак той земний,
Панське бидло.

„Третя річ, щоб був безличний,
Дав собі плювати в морду,
Знав, що всі для нього мають
Лиш погорду.

„Хлопську як зігнеш натуру?
Гладь смирніших і бідніших,
Щоб з багатших і бутніших
Дерти шкуру.

„А тим псюкам, недоукам,
Що хтять люд підняти к собі, —
Куку в руку, або буком
Бух по лобі!

„А ті школи, відки вийшла
Лютих псів на нас когорта,
Всіх докторів, професорів —
Геть до чорта!

„Ті газети, що до бунту
Піднимали люд той клятий —
Видушити зруйнувати
Всі до шпунту[1].

„Ті спілки, крами і каси,
Зсипи, читальні громадські, —
Все те — зборища лайдацькі[2]
Без прикраси.

  1. До шпунту — до решти, дощенту.
  2. Лайдацький — босяцький.