Музики грім. І оплески і брава…
Та князь на них уваги не звертав, —
Він знав, що варта в тій громаді слава.
По хвилі граф помалу з місця встав,
О склянку брязнув і князю вклонився,
Від нього дозвіл річ держать дістав.
Гладкий, здоровий, він відсторонився,
Щоб рушатись свобідно, наче слон,
Щоб серед сойму звірів опинився.
Почав. Різкий, твердий його був тон.