Цю сторінку схвалено
„Я не буду величать
Тих, що на вчорашні бої
Йшли відважно, так сказать,
Як правдивії герої.“
(На лиці князевім тут
Іронічний усміх мигнув
І він зараз в інший кут
В своїй мові лука вигнув).
„Я, панове, дипльомат,
Що по бою лічить страти,
Лічить зиски, щоб завдати
Ворогові крайній мат.
„Те, що ми здобули в бою,
Це побіди перша часть;
Тільки праця головою
Перемогу всю нам дасть.
„Трупи… кров… ну слава — все
Виглядає сіро, буро.
Що за плід це принесе?
Нумо думать pro futuro[1]!
„Хто нам вкаже ясний шлях,
Як держать в руках здобуте
І приборкать плем'я люте
Не б'ючись з ним по полях,
„Без пожежі, крови, сварів,
А спокійно й певно, той
Варт найвищих лаврів, дарів,
Той найбільший з нас герой.“
- ↑ Про майбутнє.
