Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/342

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



„Даруйте, панство, я ще не скінчив.
Чи знов я переборщив в сакраменті?
Га, годі! Так мій дух мене навчив.

„Ще пару слів лише. Скінчу в моменті.“

 
V
 

„Панство любе, жарт на бік!
Говорім про річ практично.
На останній наш успіх
Я дивлюсь досить критично.

„Чи там Бог, чи чорт нас спас,
Це вже як собі хто віда;
Ще одна така побіда
І могло би буть по нас.

„Хоч то звісно, що наш рід
Зріс не з соли і не з ролі,
Але нині інший світ,
А як б'ють, то „bardzo boli[1]

„А в тім — як чий смак! До ката!
Може й досі є такі
Що понад вино й дівчата
Люблять рани й синяки.

„Я — в покорі признаюся —
Не числю себе до них,
Без тих боїв, війн страшних
І без слави обійдуся.

  1. Дуже болить.