„Ухвалили печать наложить
На язик мій, на душу, —
То ж тепер вам усім вперекір
Говорити я мушу.
„Зрозумійте й затямте собі,
Ви, сліпців покоління,
Що як зглушите душу живу,
Заговорить каміння.
„Вчора ви сприсяглися свій слух
Затикать на промови
Не мої, не тих глиняних уст,
А самого Єгови.
„Бережіться, а то він до вас
Заговорить по-свому,
Заговорить страшніше сто раз
Як в пустині рик грому.
„А від слів його гори дрижать
І земля подається,
Ваше серце, як листя в огні,
Зашкрумить[1] і зів'ється.
„Вчора ви прокляли всякий бунт —
І кляли його всує,
Бо напроти тих глупих проклять
Ваше серце бунтує.
„Бо в те серце Єгова вложив,
Наче квас в прісне тісто,
Творчі сили, — ті гнатимуть вас
У призначене місто.
