Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu/441

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
2. ЗМІСТ
 
Розділ І
  1. Людські й панські жарти, рядки 1—22
  2. Давні пани, рядки 23—56
  3. Карти й лови, р. 57—81
     
    Розділ II
  4. Новатори, р. 72—103
  5. Консерватисти, р. 104—126
  6. Непевність, р. 127—140
     
    Розділ III
  7. Пан Мигуцький, р. 141—163
  8. Cui bono? р. 164—200
     
    Розділ IV
  9. Характеристика п. Мигуцького, р. 201—248
  10. Орендар, р. 249—257
  11. „Хтось бунтує“, р. 258—307
     
    Розділ V
  12. Виновники бунту, р. 308—336
  13. Польські емісарії, р. 337—357
  14. Руський люд, р. 358—394
  15. „Піп бунтує!“ р. 394—416
     
    Розділ VI
  16. Старий український піп, р. 417—451
  17. Піп-учитель, р. 452—550
  18. Авдієнція попа й пана, р. 551—594
     
    Розділ VII
  19. „Щось пану не вільно“, р. 595—615
  20. „Заведімо школу в селі“, р. 616—647
  21. Комісар німець, р. 648—681
  22. Панський жарт з комісаром, р. 682—776
  23. Комісар бунтує, р. 777—823
  24. Пан реагує, р. 824—855
  25. Глуха війна між громадою й паном, рядки 856—931