Цю сторінку схвалено
3. КОРОЛЬ ГАРІСЧАНДРА І ВІСВАМІТРА[1].
Жив колись у геройськім віці преславний король, іменем Гарісчандра, великодушний володар землі, блискучий славою. За його панування не було ані голоду, ані посухи, ані передчасної смерти на жодного чоловіка, ані жоден громадянин не любувався в злих ділах; нікому з людей не приходили бунтівничі думки про багатство, насилля, жорстокість або п'янство; не було ані одної жінки, що мала б мужа перед дозрілістю.
І ось одного разу, коли він, сильнорукий, їздив по лісі на польовання, почув нараз жіночий голос, що кричав раз-по-разу: „Рятуй, рятуй!“ Король покинувши звірину, крикнув: „Не бійся! Де той злочинець, що під моїм пануванням важиться насилувати когось?“
- ↑ Порівнявши німецький текст легенди, віршований Фр. Ріккертом, з прозовим англійським перекладом Парджітера, я переконався, що англійський текст значно довший наслідком численних вставок, роблених чи то для догматично-релігійних та обрядових, чи для династичних цілей, і що дословний переклад цілого того тексту не тільки заняв би багато місця, але вимагав би також численних пояснень, по найбільшій часті зовсім зайвих для читача, для якого може бути важна поперед усього психологічна основа та літературна форма легенди. З огляду на те, що моя перерібка оперта була на німецькій версії, я вважав відповідним подати по змові вірний переклад тої версії, та й тут одначе пропускаючи деякі рядки занадто спеціяльні, яких я не узгляднював також у своїй поетичній перерібці, дбаючи тільки про те, щоб як найясніше виявити психологічну основу легенди, а з побутових подробиць подати тільки те, що найконечніше для додержання локального колориту та характеристики часу. (Ів. Фр).
