по смерті йдуть герої і князі й яке часами навіть за життя відвідують. Своєю ролею й різними любовними авантурами нагадує грецького Зевса.
Немає
Страшнішого під сонцем, ні на небі,
Як гнів святих, брахманцеве прокляття!
В книзі Ману говориться про се: „Ніколи, навіть у найбільшій потребі, не повинен король доводити брахманця до гніву; бо тоді він може знищити його разом з військом і возами. Хто ж міг би уйти перед загладою, прогнівивши тих, що сотворили вогонь, аби все знищити, і зробили воду морську непридатною до пиття. — Кожний брахманець, вчений чи невчений, є великим божеством.“
Не допустить того
Високий Індра і пресвітлий Аґні.
Аґні, бог вогню, один з вісьмох сторожів світа.
А через місяць у преславний город
Варанасі прийти повинен ти.
Варанасі, місто над Ґанґесом, нинішній Бенарес.
Город весь заворушився,
Айодії міщани як у здрій,
Айодія („Непоборима“) нинішнє Augh (в англійській ортографії Oude).
Кшатріє віроломний!
Кшатрія — каста рицарів.
Помалу наближався перед брами
Преславної столиці бога Сіви,
Сіва, третій бог індійської трійці.
