Цю сторінку схвалено
Похилились квітки,
Посумніли, замклись[1];
Шуря-буря пройшла, —
Вони знов піднялись.
І найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвіт той дрібний
В неї сили нема.
27 березня 1880.
II.
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
Гримить!
Гримить! Тайна дрож пронимає народи, —
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
Мільйони чекають щасливої зміни, —
Ті хмари — плідної будучини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
Гримить!
1880
III.
Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
- ↑ Замклись — замкнулись.
