Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/127

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

VII. З ЕКЗАМЕНУ. З іспитової кімнати Вибіг лютий кандидат ; Збіглось в сінях товариство І давай його питать : „Ну, а що, ти здав екзамен ? Маєш вчительський диплом ?“ — Він мовчить, лиш чорна хмара Висить над його чолом. Далі каже : „Ні, камратя *), Правди нині не зискать ! Той професор зоології — То тиран і лютий кат ! „Три завдав мені питання, Як закон йому велить, Два я знав, не знав одного, 1 він смів мене спалить ! — „Був ти у саду?“ — питає. — „Був“, — говорю сміло я. — „Бачив ти бжолу?“ — питає. — „Бачив“, — кажу сміло я. — „Скільки-ж ніг пчола та має?“ — „Ніг я їй не рахував“. І за це одне питання Спік мене, бодай пропав !“ ІЗ вересня 1888. Камрат. з німецьк. — товариш. Ї26