Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/153

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

ЇХ. МАНДРІВКА РУСИНА1) З БІДОЮ. їхав Русин понад воду, Здибав Біду, як колоду ; їхав Русин понад Сян2), Здибав Біду, не рад сам. Каже Біда : „Гей, Русине, В тебе Біда не загине,— Візьми мене на свій віз, Поїдемо на об'їзд“. Ізняв Русин рукавицю, Почухався в потилицю ; Ізняв Русин клепаню3), Садить Біду, як паню. Приїхали до Лежанська — Як кинеться псарня панська, Ну ж від хати до хати На Русина брехати. Біда псарні підморгує, Хай Русина підторгує : Деруть свиту на шматки, Ще й хапають за литки. Стали на ніч в Ярославі : Лежить Русин десь на лаві, Всю ніч ока не стулив, і Костомахи надавив. Русинами називали себе галицькі українці. ?) Сян—річка в Галичині, що ділить польську й укра нську частини Галичини. '■*) Клепаия — бриль.