Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/154

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Біда собі пішла просто На латинськеє пробоство1), Там радила з ксьондзами, Як Русь пустить з торбами. Та й зробила у Тучапах Таке, що аж пішов запах На всі села, на ввесь край, Що хоч носа затикай. Крикнув Русин: „Щезай лихо !“ Біда каже : „Сиди тихо ! Зв'яже язик у пута, Коли Roma locuta 12)“ Почухався Русин дуже, Біда ж йому моркву струже 3) ; Скуливсь Русин, як борсук, Біда ж дуєсь, як капшук. А як стали в Перемишлі, Русинові очі блисли. Веселіше відітхнув, Добру новину почув. Розняв рота й дивується : Твердий з м'ягким4) цілується, 1) Пробоство - оселя попа. Латинське пробоство — цеб то до католицького попа. Бути католиком польські попи вва жали все одно, як бути поляком Полонізуючи галицьких українців, польські католицькі (латинські) ксьондзи переводили їх на римо католицьку віру. Свого часу ціле село »учапи завдяки заходам польських ксьондзів було переведено на латинство. цеб-то стало польським. ~) Коли сказав Рим, то все скінчене, значить пропало. ° Тучапській справі Рим станув за перехід на латинство. 3) Стругати моркву — насміхатися. 4) Твердий — москвофіл, м'ягкий — українець, так звали їх через те, що москвофіли вживали * (твердий знак), а українці ь (м'ягкий знак, напр.—український, руський).