Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/174

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Піднімавсь огида : ,,Ведіть мене до жида ! Бачуть люди : жива Біда ! Розбіглися Бог зна куда, Біда встала, простяглась, Дальше пішки поплелась. Тут ми з нею прощаємось. Чи ще коли спіткаємось ? Дасть Бог ще нам всім прожить, Біда й сама прибіжить. 20 березня — 13 квітня 1893. X. ДУМА ПРО МАЛЕДИКТА ПЛОСКОЛОБА *). Пропав дух революції ! Кричать старі невнайки : „Не тра нам конституції. Лиш бука та нагайки !“ Генріх Гайне. Ой. як стала по цілому світі велика біда, Як не стало мирові християнському ні сюда, ні туда, То у славному місті Безпантелику Збиралося лицарів буй-турів без лику. То Безпантелицький князь Маледикт Плосколоб, На призвіще „Капустяний Лоб“, Скликає всю свою громаду,

  • ) Маледикт Плосколоб — це Венедикт Площанськни,

редактор москвофільської газети „Слово“ і один з провідників москвофілів. Його в своїх сатирах згадув часто Франко. 173