Щоби радити преславную раду, Як їм дружно на ворога „русскости“ стати, Його під ноги стоптати, Із світу Божого без полики зігнати. То зійшлися в „Народнім Дворі“ Всі поборники, буй-тури, багатирі. Що перший поборник Міх Ковальський, Що славний бесідник Тихович Мовчальський, Що третій буй-тур Наум Безумович*), На прізвище „Рак Поступович“. Був там іще старець божий Митро Політа, Що ума не набрався через довгії літа, Всі книжки, крім псалтирі, бракує, День і ніч Богу алілую ликує. А при нім був чесний отець Холява, Котрому вічна в Рутенії слава; А з-поза них невідступна Сорока Поглядала на сонмище з-під ока. Тут були ще й інші німі фігуранти, Самі чесні рутенці-обскуранти, Самі мудрі, хоть скупі на слова, Лисі голови, грубі черева. То почав попереду сам князь казати, Бородою на всі боки хитати, — Говорив ось якими словами : „Господинове почтенні, погано буде з нами ! Нападають на нас не: „Другів“ легіони, Клевечуть на нас не-„Правд“ міліони, І зимою й літом Це все перекручені назви москвофільських діячів. Провідником їхнім в 60-х рр. був Іван Наумович, популярний письменник, якого „Наука“ досить широко розходилася між селянством. Між москвофілами була це людина найрозумніша і найбільш демократично настроєна Тут Франко виводить його, як Наума Безумовича. 174
