Пощо і від чого. Громада вже складала Щось десять раз на них. І хай би хоч одна „Здалася до чого ! А я вже й допитався Дяка, що в тих книжках написано ? Сказав : „Казета. Там стоїть, який де в світі стався Припадок, всячина“. Одну, мабуть, назвав „Наука“, другу знов, здається, „Руська Рада“. Але пощо й нащо складалася на них З посліднього не раз у нас уся громада, Бог знає ! В нас ніхто не знає, що там в них“ Багато говорив той селянин. „Та що то,— Подумав я, — от хлоп, плете, аби плелось ! І на найліпшого чернь кидає болото. І слухати брехні такої не ялось“. І справді він брехав. П'ять неділь нині тому, Я був у пан-отця. Гай, гай, таких людей Не много начислиш у нас, відданих свому Краєві, щирих та сердечних, як оцей ! Який смачний обід ! І як чудово грає На фортеп'яні їмость ! Найстарша дочка Французькі повісті як ніч, так день, читає… Жаль тільки, що в селі біднота там така. Говорять, уперед не так там зле бувало. Ну> та тепер і скрізь настав недобрий час. йому б на кращу де парафую випадало, Щоби не бідував заслужений у нас. Обід, говорю, був предобрий. Лиш припадок : Десь служниця таріль розбила. Ну, за це Взяла поза вуха три рази. То порядок ! другий раз нехай обережніш несе ! 203
