Коли скрізь ляхи нам по лобі дадуть, То „Русская Рада“1) проснеся. 10 січня. „Всю нині житейську печаль відложім Iм Сказали отці Єзуїти, 1 радили руським попам, щоб свій дім Покинули, жінку і діти. 15 січня. „Пойду ко отцу во далекой земли 1 гляну на него очима“, туди українці, як представники заможного селянства. В національній боротьбі в Галичині ці ра;и мали певне значення.
- ) „Русская Рада" — це політичний орган реакціонерів-
москвофілів, що відогравали переважаючу ролю в житті Галичини до 1880 рр. 80-ті роки були для цієї партії кризою, що закінчилася їх великим банкротством. По-перше, процес „Ольги Грабар і товаришів“ виявив всю ідейну і моральну гниль цієї партії. Показалося, що партія ця тісно зв'язана зі шпіонажем і була не тільки шпіонською організацією для слідження за політичними емігрантами, але також військовою шпіонською організацією на користь Росії. На чолі цієї організації стояв син лідера москвофілів Адольфа Добрянського, Мирослав. Ця шпіонська робота провалилася через перехід села Гниличок на православ'я завдяки нерозважному крокові другого лідера москвофілів о. Наумовича. що використав сварку села зі своїм попом і довів громаду Гниличок до переходу на православ'я. Це звернуло увагу поліції. Справа вся скінчилася скандальним процесом, наслідком якого головні стовпи москвофільства в Галичині виїхали в Росію. Другою скандальною подією було банкротство т. зв. „Кри- лошанського банку“, основаного найвиднішими багачами москвофільської партії ніби для боротьби з «жидівською лихвою“ який, одначе, зруйнував багато селян і вкінці сам збанкротував. 216
