Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/216

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Гартоване горем на всяку пригоду, Шліфоване ясно любов'ю к народу, Жалібнії спомини, то його рами, Обвиті колючими з терня вінками; Та проміні сонця в нім жаром ясніють І будять на кращую долю надію. Прийміть його радо під рідную стріху І В час суму воно принесе вам потіху ; В дні горя, ясніючи сонця лучами, Вам скаже : „Не бійтесь, ще сонце над нами Iм Як же іноді в хвилю утіхи пустої Віллє остороги краплину гіркої, Не в гнів вам ! Лиш з щирістю й правдою в змові Слова ті! Приймайте й бувайте здорові! 1883. XVIII. СУЧАСНИЙ ЛІТОПИС. І. СІЧЕНЬ. 1 січня. О, руськая *) мово, не знищить тебе Ніякий вже ворог сторонський ; Та з наміром скритоубійчим шкребе Страшні фельєтони Тит Блонський2). 5 січня. Вибори до рад повітових3) ідуть. О, радуйся русин від днеся 1 *)*) Руська — тут розуміється українська.

  • ) о. Тиг Блонський у 1880 роках в москвофільському

" а °ВЄ<< писав літературно-критичні фельєтони під заг. »Литературньїи записки“. 3) Ради повітові — це повітові самоврядування в роді наших бувших земств, цензові, куди проходили майже виключно представники польської шляхти; рідко попадали 215