Везуть для гарбовання шкір копервасх), Надій струпішілих три міхи. 28 мая. Гей, гей, копервас нам потрібний якраз, Щоб декому виправить шкуру, Хоч би тим, що про з'їзд духовенства у нас Веліли загарбать брошуру. 1884 р. VI. ЧЕРВЕНЬ. 1 червня. Що май двацять вісім деньків мав у нас, Не винен ні місяць, ні зірка ; Це тим, що Палюх преждевременно згас, То й в руськім літописі дірка. 2 червня. Ой, був собі лицар sans peur et reproche* 2). Лиш крихту з брудними руками ; Перемиській шляхті сказав він : „Ну, що ж. От будьмо собі спільниками“. 3 червня. Пристали. Ось лицар іде по літах Здавать зі спільництва рахунок, Говорить так складно, та що в кишенях Ховає ? Це презент, дарунок. 4 червня. І крикнув весь край: „Гей, панове, смотріть, Цей лицар, бува, чи не злодій ?“ J) Копервас — сурик. 2) Без боязні й догани; мова про Мархвіцького (Ів Фр.). 247
