Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/247

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Чи зможе він шлях чисторуський знайти, Коли к брудно-руському звик от ? 24 мая. Не тратьмо надії, хоч весь нам простор Ляхи забирають прехитрі! Ось в нашій защиті скликає собор Пан Адольф Добрянський у Питрі*). 25 мая. О, певно, що вже „защитять“ нас вони ! Вставай, о, надіє, охото ! Щоб ми не згоріли на польськім огні, Шпурнуть нас в московське болото. 26 мая. А що це у Львові ? Вода чи пожар ? В поліції рух неспокійний ! Ох, ні, це знайшли у шевця каламар І вітрять дух революційний. 27 мая. Es reiten drei Reiter2) з райхсрату до нас. Ох, тож то везуть нам потіхи !

) Адольф Добрянський — дідич з угорської Руси, за

услуги для австрійської династії 1848 р. був іменований цісарським радником. Познайомився з російськими генералами і урядовцями під час побуту російських військ на Угорщині 1849 р. і став гарячим прихильником Росії. Дочка його вийшла замуж за Будиловича, професора з слов'яна- фільським напрямом 3 початку 80-их років Добрянський осів у Львові і почав організувати політичну москвофільську партію для активної праці на користь Росії. Часто їздив до Росії в Петербург. 2) Іде три Тздці. 246