Понад селища бідні, непошиті Хатки, обдерті і пусті стодоли, Понад люд темний, сумовитий, голий, Ви пливете по мглистому блакиті. Куди? Куди? Чи в кращий край зелений, Залитий світлом, зіллям умаєний, На нитку мов нанизані, мчите ви ? О, ждіть І Ось в мглистій і вогкій ярузі З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі ! Возьміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви?.. ^ «і; ‘ * * Посланці півночі, в далекім юзі; В прекраснім краю барв, багатства, пісні, Перекажіть про сірі, безутішні Мгли, що стоять на нашім виднокрузі ! Перекажіть про бідність, сльози вічні, Про труд безсонний в болю і натузі, Про чорний хліб твердий, печений в спузі1), Про спів жалібний, мов вітри долішні! Перекажіть про те, що вас прогнало З нещасного, хоч рідного вам, краю, Щоб всяке щире серце й там ридало ! Коли й там бідні схнуть, терплять, ридають, Коли й там земля ссе кров їх, сльози й піт, А хліб дає не їм, — мовчіть, мовчіть ! 20—21 жовтня 1883. 0 Спуза (сиуз)- попіл. 24
