Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/254

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

То що руські трупи на те повідять Ті — там, в бернардинській криниці? ЗО червня. Та годі про цеє ! Рука щось тремтить, І сонце проміння ллє в хату, І хочеться вийти, душею спочить, Забуть ту легенду прокляту. 1884 Р. VII. МІСЯЦЬ ЧЕРВЕНЬ. Ой, місяцю клятий ! На твоїм чолі Випалюю ганьби клеймо я : Потопом !) залив ти повіти цілі, Та не дав нам ковчега, ні Ноя. Потопом залив ти нещасний наш край, Для селян став ти пеклом готовим, Ба навіть страшний ти зробив халамай Старостам, панам повітовим. Понищив дороги, мости позривав, Не щадив навіть певно й рогатки 2) ! Поганче ! Куди ж тепер буде чвалав •'*) Екзекутор 4) в село за податки ? А клопоту скільки, а крику, біди ! Б ють газети на ґвалт і тривогу, Ч 1884 року були в Галичині дощі і повіні. ) Рогатка—застава; коли через неї проїздити, а стояли рогатки по всіх шляхах, — то треба було платити податок За користування шляхом. Буде чвалав — галицька форма: буде чвалати. ) Екзекутор — збірщик податків. 253