Тож ми, порадившись, рішили Допоминатися, щосили, Непередавнених, величних Усіх прав своїх історичних, Котрі ось під біжучим днем Вам всім ad notam подаєм. Ми плем'я бодяків могуче Допоминаємось ось тут же, Щоб всі царі і всі народи Всіх членів нашої породи В протязі двадцяти годин Признали крулями1) рослин. До того маєм повне право. По-перше : ми ростемо жваво; Ні дуб, ні липа, ні осика За рік не буде так велика ; Нас грім не б'є, не ломить град, Хоч гордо стоїмо всі в ряд. По-друге : в нас ціпке коріння, Що в землю тиснеться, мов клиння, З усякої землі ссе соки, Каміння кришить і опоки, 1 як вже рід наш де заліз, Не викоренить жаден біс. По-третє : листя наше пишне Викроюване артистично, Квітки хіба від рож не кращі ? Або шпильки майстерні наші, Оздоба й зброя всім грізна,— Чи є де в світі їм рівня? *)*) Круль — з польськ. — король. 267
