Четверте : ми одні свобідні, Ми незалежні, хоч і бідні, Горді з шляхетської традиц'ї, До всього світа в опозиц'ї, Ніхто не пан нам, не указ, Хісна *) нема нікому з нас. По-п'яте : відомо загальне, Що сім'я наше ідеальне Летить з вітрами попід хмари, Заселює степів обшари,— І це вже знак, що вищі ми Над всі рослини на земли. А сімен тих безмежна сила Давно б була вже заглушила Оту нужденную травицю, Рабиню людськую пшеницю, Ячмінь і жито і овес, Якби лиш хлоп, наш ворог, щез. Вкінці нам замовчати годі Про нашу місію на сході : В степах святої України Ще в днях великої Руїни Були ми повнії пани… Верніться — ох! — блаженні дни ! Цс ми властиво зупиняли Татарські дикії навали, Шпильками колючи їх стопи, Ми передмурієм Европи Були — ту славу нам забаг Украсти нині хитрий лях. 11) Хосен — користь. 2G8
