Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Нехай і так ! Я радо йду На чесне, праве діло 1 За нього радо в горю вмру І аж до гробу додержу Свій прапор ціло. 31 травня 1880. V. Тяжко, важко вік свій коротати У незнання сумерці німім І хилитись і в ярмі стогнати, До могили простогнати в нім. Тяжко, важко вік цілий боліти, А не знати навіть, де болить; Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить. А ще тяжче бачити всю муку, Знати добре джерело її, Але не могти подати руку Тому брату, що так стогне в тьмі. А ще тяжче гаряче бажати Волі, правди, братньої любви, Шарпатись у путах, гризти Грати, А на волю встати не могти. 1878. VI. Вій, вітре, горою Над цею тюрмою, Заплач наді мною, Як рідний, як брат 1