Ця сторінка ще не вичитана
Я блукаю, мов звір серед гір, Серед шуму вулиць містових, В серці чую слова, мов докір: „Ти проклятий один серед них !“ Самотою ходжу я, мов блуд, З горем в серці нестерпно важким… Всі' знайомі минають, ідуть — Поділитися горем ні з ким. Якби в сльози кривавії знов Міг я все своє горе розлить, Я би виплакав всю свою кров, Щоб нічого з людьми не ділить. 18 падолиста 1880. X. Мій раю зелений, Мир-зіллям маєний, Стелися круг мене В далекую даль І» Пречудний !) спокою, Вітай наді мною, Святою рукою Прогонюй мій жаль ! Як сонечко сяє ! Як вільно гуляє По вільному краї ' Мій погляд кругом ! ‘) Пречудний — на причуд гарний 34
