Построєні*) дами й панови, Колеса о брук гуркотять. Построєні дами й панови Глядять так свобідно на світ. Сміються так голосно… Сміх їх В мою аж доноситься кліть. „Це ж вільнії люди !“ — згадав я На хвильку.—Та ні бо, й вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги. А втім погадав я про сльози, Про тисячів працю та кров, Що ллється в рабів тих кишені Горючов ріков золотов2). І довго я мучивсь думками Про світ цей, домівку рабів; Кров стукала сильно об мозок, Неначе налив її гнів. Кров стукає сильно о мозок, І чорнії думи летять, Мов панські коляси блискучі По тім'ю в бігу торохтять. 1878 р. IX. Відцуралися люди мене ! Цей та той надійде і мине ! Тільки боязно скоса зирне… Чи бояться ті люди мене ? ') Построєні— розкішно вдягнені. J) Горючою золотою рікою. Закінчення на „ов‘‘ мість „ою* - - це галицька народня форма. за- 33
