Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/385
Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Ніж хто братню крівцю ссе.
Не з п'яниць найбільше жниво
Чорт у пекло понесе.
Ти ж по смерті по-піяцьки
Лізь у небо хоч би рачки.
Як святі тебе полають,
Ти надії ще не трать:
Свій уряд вони лиш знають,
Не всю Божу благодать.
Просьби, сльози силу мають
Ноя в поміч підізвать.
Та ще й те май на прикметі:
Впивсь, спи в корчмі, не в заметі.
