Цю сторінку схвалено
Дня 4 серпня. Станіславів.
Хоч з польська зоветься, а все ж і тут Русь,І тліють вогні тут могучі;
Усіх тут вичислювать я не берусь,
Всі ми почуваєм їх лучі[1].
Тут нашої мови скарбницю здвига
Професор Евген Желехівський[2];
Хто б вдячно не стис його руку, хіба
Не був би син батьківський.
Дня 5 серпня. Станіславів.
Хто Галич відвідати хоче за дня,Тому недалека дорога;
Для хору й панів з комітету гризня
Весь день, біганина й тривога.
Бо вечерок мусить удаться аж-аж!
Музика, і танці, і співи…
Бо що б було, якби на гостей блямаж[3]
Гляділи місцевії діви?
Та ба, від блямажу не винайшли ще
Ніякої асекурац'ї[4]!
Напліпше було б, якби сплетні в-обще
Не мали ніякої рац'ї.
- ↑ Луч - промінь.
- ↑ Евген Желехівський — учитель гімназії в Станіславові, автор „Малоруско-німецкого Словара“. Розпочав це видання сам своїм коштом. Цінний цей „Словар“ був надрукований фонетичним правописом і спричинився до побіди фонетики в школах в Галичині. Літературну діяльність розпочав 1867 р.
- ↑ Блямаж — невдача.
- ↑ Асекурація — страховка.
