Народній протест проти здирства панів
Лунав на всі гори і доли;
Тепер пан ті ліси й полонини посів,
Протест не озветься ніколи.
Ніколи? Невже ж то загинув і слід
Гуцульського духа гордого?
Ніколи? О, гори, подайте одвіт!
Ніколи? Не чути нічого.
Мовляють, — села понад Жаб'є“.
І більшого лиха шукати дарма.
Чи ж люд той зовсім воно заб'є?
Де паслися вівці гуцульські колись,
Воли там шинкарські пасуться;
Ті ж, що перед ними магнати тряслись,
Тепер перед шинкарями трясуться.
Аж ген в Устєріки возами,
А хто на дарабах[1], хто схоче — верхом,
А решта — верхом паличками.
Що Черемош Чорний і Білий отут
Спливаються, це не дивниця;
Аджеж мусять спливатися десь; та цей кут
Цікавий, бо є в нім пивниця.
Не пиво лежить в нім, гуцульськая кров
На стінах ще ржавіє й до дня;
- ↑ Дараба — сплав.
