Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/503

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Відказав Митуса сміливо : „Нічого не відповім, Бо діла й слова мої тепер Відомі і скрізь і всім. „І не думай, що ти ворога Свого в мені побідив ! Моя дума буде в вік жива, Поки рід твій буде жив. „І во вік дрижатимуть князі Перед громом тим страшним, І всі сили їх щезатимуть Проти нього, наче дим“. „Загорільче ти безумний ! — рік Князь Данило співаку,— Ти ще грозиш ? Та почуєш міць Справедливости тяжку. „Що зробив тобі я і мій рід? Чим твою ненависть ми Заслужили, що гонив ти нас, Наче лютих духів тьми ?“ „Княже, не мене питай про це, А волів би допросить Мільйони костей, крови Й СЛІЗ. Ще вам того не досить? „Запитай неволю, у яку Через вас народ попав ! Селам і містам зруйнованим Те питання ти постав! 226