Ця сторінка ще не вичитана
Втім світла погасли, хор духів утих,— Оглянувся лицар по стінах пустих — Його це комірка похила. 1876 р. 15. ДАНИНА. Хозарська дружина розбоєм жила Вона над Дніпро за розбоєм прийшла. На горах Дніпрових град Київ стоїть, А в городі тім троє братів княжить. Послали хозари сказати братам Данину платить степовим хижакам. „Війна, як данини ви нам не дасте, А де ми проїдем, трава не зросте“. Кий, Хорив і Щек там князями були, Вони таке слово Хозарам рекли : „Життя наше мирне, війна не для нас Данину ми дать вам готові сейчас“. Хозари під містом табором стоять І гострять оружжя й на місто глядять. А з міста посланці передом ідуть, За ними на возі данину везуть. Данину до хана шатра завезли, Начальники там на пораду прийшли.
