Ця сторінка ще не вичитана
- *
Весна настала красна. Зацвів пахучий крин *); Немов козак гулящий, Прибрався Чигирин. Мов дівчина в неділю, Природа вбрана вся, І наче щастя в серці, Така її краса. Болоня край Чигрина Не мряки залягли, То два війська ворожі До бою надтягли : Брати два, ворогами Роз'єднані з собов, Прийшли, щоби пролити Річками братню кров. І стали проти себе Jy* лях, а там козак, Тут гордий пан, там низький, Погорджений бідак; Тут певність, там зневіра, Тут жадоба, там жаль… Ірзають бистрі коні, Блищить до сонця сталь. Гей, гордо пан Жолкевський На конику жене ! Гей, гордо лядське військо Рядом стоїть страшне ! А сугорби понуро,
- ) Крин—лілея. (Ів. Фр.).
260
