Ця сторінка ще не вичитана
Мов поле сиві мгли, Невеселі козацькі Ватаги облягли. „Заждіть! — кричить Жолкевський, Раби, навчу я вас ! Не прийде вам охота До бунту другий раз !“ Три шибениці ставить На горб, щоб кожний здрів, І напис понад ними : „Це жде бунтівників". „Гетьмане Наливайку І — Озвався Лобода. — Це що таке на горбі? Яка нова біда? Чи стяг це, що в бій шляхту Веде ? Ану, смотри ! Мені здається, бачу, Там шибениці три". А Наливайко каже : „Щасть Боже їм і з тим ! Та ми підем до бою Під знаменем святим. Гей, браття, хрест поставте На горб, на нім письмо : „Мир мирним ! На враждущих Сам Бог і хрест його". Знов день настав, страшная Знялася боротьба ; Немов огонь з водою, Так перли війська два. Чим вище світле сонце По небі вгору йшло,
