Ця сторінка ще не вичитана
Тим більш братської крови На землю там плило. І стала послабати Козацька сила вже… Лютує пан Жолкевський І в пень козацтво тне. „Ось вам наука, хами, — Так грізно він кричить,— Як різать нашу шляхту І села нам палить“. І всі козацькі очі Звернулися нараз До видного на горбі Хреста в страшний той час. І бачуть : чи це привид, Чи правда? Із землі Хрест двигається звільна І мов пливе у мглі. Мов невидимі руки Несуть його — пливе Аж там, де пан Жолкевський У пень козацтво тне ; 1 серед боєвища Той хрест чудесний став, Мов раменами кріпко Козацтво заслоняв. Всі, бачучи те диво, Стоять, мов умерлі… Не гримають мушкети, Не блискають шаблі. В тривозі пан Жолкевський З рук шаблю опустив ; 262
