Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/540

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Дивився, мов не бачив, Стояв, мов і не жив. А Наливайко крикнув : „Так, браття, так і єсть ! Мир мирним 1 На враждущих Сам Бог і Його хрест ! За мною ! Хай пізнають Ляхи, що з нами Біг, Що проти Бога змігся, Хто проти нас ся зміг1)!“ На захід вже сідало Святеє сонце вниз ; Кінчився при Чигрині Бреньк сталі, ломіт спис. При шибеницях військо Шляхетське полягло, Рікою трупів много І крови поплило. Один лише Жолкевський Уйшов, не згинув він ; За ним козацтво довго Ще гналося вздогін. „Зажди, — кричить козацтво, — Жолкевський, та смотри 1 А для кого ж лишив ти Ті шибениці три ?“

  • *

Криваве боєвище Травою поросло; Могили вкрили трупів, Мов буря, все пройшло. 1) Ся зміг — змігся, пішов проти. 263