Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/541

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Козацькі й лядські сили Розвіялись, мов прах, — Не згибла лиш незгода, В вражді ще Русь і Лях. І чи коли настане Нам щасливіший час ? Чи завітає єдність І згода й мир до нас? — Бог знає. Та ми слова Не зречемось того : „Мир мирним ! На враждущих Сам Бог і хрест Його“. 1876 Р- 27. КОЛЯДА. (Руським1) господарям}. І. Гей, як то було із первовіку. — Гей, дай Боже ! В Господа Бога діточок много, А межи ними не дві зірниці, Не дві зірниці, а дві сестриці. „Час вам, дітоньки, в світ розійтися. Ось тут даю вам хату й палату, Ось тут даю вам плуг і шабельку, — Все те даю вам та до вибору“. Сестра молодша, бач, цікавіша, Швидше сягнула, палату взяла. Старшій сестриці хата зістала. Сестра молодша, бач, цікавіша, Скорше сягнула, шабельку взяла, Старшій сестриці плуг полишала. *)*) Руським — цебто українським. 264